Надсяння, моє ти Надсяння,
Народився і ріс в тім краю.
Зустрів я тут зорі, світання,
І знайшов вірну долю свою.
Дзюрчить лісовий потічок,
Звеселяє він душу мою,
Буйним цвітом біліє садочок,
Соловейко щебече в гаю.
Приспів:
Рідні гори над Сяном, на очах ніби в сні,
Зашуміли зелені смереки мої.
Рідні гори над Сяном, на очах ніби в сні,
Зашуміли смереки, мов пісню співають мені.
Я на синії гори погляну,
Пригадаю дитинства стежки.
Я люблю тебе, милий мій краю,
І душею з тобою завжди.
Надсяння, моє Надсяння,
В моїй пам’яті вічно святе,
Прийми щире синівське вітання,
Бо ти серцю завжди дороге.
Приспів (2)