Під ясним шатром небес, поміж тихих сонних плес,
Човен плив у край чудес, човен плив у край чудес.
А в тім човні малюки наслухали залюбки,
Як казали їм казки, як казали їм казки.
Літо сонячне пройшло, небо млою затягло,
Що було те відбуло, що було те відбуло.
Та ввижається мені, знов Аліса в далині,
В задзеркальній стороні, в задзеркальній стороні.
У країні-дивині непомітно, як у сні,
Проминають ночі й дні, проминають ночі й дні.
Ніби човен чи пором в золотий пливе затон,
І життя неначе сон, і життя неначе сон.
Під ясним шатром небес, поміж тихих сонних плес,
Човен плив у край чудес, човен плив у край чудес.
