Не кидай менi свої карти,
Я i так знаю хто ти.
Нам, напевно, бiльше не варто
Збудженi телемости будувати
i головою вниз падати й падати.
Не кидай менi свої карти,
Я i так знаю хто ми.
Нам давно уже було би варто
Стати невидимими
Для холодної, як чужий готель,
i нудної зими.
Приспiв:
Ми так ховалися вiд зими
18 хвилин назад!
Листопад, стали видимими знов.
Ми так ховалися вiд зими
18 хвилин назад!
Листопад, листопад, листопад!
Ти все далi, далi i далi
i сльоза – холодне скло,
i, здається, бiльше немає
Днiв, якi б не замело,
Але кожен з нас у своїх снах
Бачить тiльки тепло!
За вiкном на вулицi свято,
За вiкном радiсть i смiх!
Знову той лиш може почати,
В серцi хто забути змiг
Мов холодний, як чужий готель,
i пронизливий снiг!
